Світлий, повітряний інтер'єр, у якому мінімалізм зустрічається з класикою: відкритий простір, елегантна «французька ялинка» на підлозі, білі площини в поєднанні з теплим деревом. Будинок, у якому хочеться бути — спокійне тло для життя та акценти, що працюють на комфорт кожного дня.
Завдання
- Створити домашню атмосферу «як у себе» при компактній площі.
- Зберегти візуальну легкість та відкрите планування, не жертвуючи системами зберігання.
- Поєднати мінімалістичну геометрію та класичні деталі в єдиному образі.
Рішення
Ми вибудували відкриту денну зону: кухня з островом-півостровом та обідньою групою перетікає у вітальню з лаконічною ТВ-панеллю; приватний блок — спальня з гардеробною нішею та ванна кімната. Базова палітра — білі матові поверхні + текстури натурального дерева, які додають тактильного тепла. На підлозі — інженерна дошка «французька ялинка», що візуально розширює простір.
Класика виражена делікатно: тонкі карнизні лінії, молдинги на акцентних площинах, симетрія в розстановці світильників; мінімалізм — у чистій геометрії кухонних фасадів без ручок, прихованих шафних системах та рівних площинах. Освітлення — багаторівневе (вбудовані базові точки, підвіс над столом, лінійне підсвічування робочих зон та полиць), що створює теплий, невимушений сценарій.
Меблі — змішаний комплект: предмети, що стоять окремо, та вбудовані рішення до стелі з акуратною фурнітурою та м'яким дотягом. Організація зберігання продумана за маршрутами повсякденного використання: передпокій-ніша, кухня-колони, пральний модуль, приховані ревізії.
Підсумок
Інтер'єр вийшов спокійним, елегантним і дуже «домашнім»: відкритий простір дихає, речі розміщуються непомітно, світло та матеріали підтримують відчуття розслабленості. «Мінімалізм і класика» тут — не стиль заради стилю, а практична естетика на кожен день.
